Тема. Що не казка, то
нове диво! Жанрова специфіка
фольклорної казки. Різновиди казок, їх характерні ознаки
Мета: виявити жанрові
особливості народної казки, поглибити знання учнів про різновиди казок, їхні
характерні ознаки; розкрити національну своєрідність та подібність казок
народів світу; розвивати усне
мовлення, творчі здібності, пам'ять,
навички виразного читання, навички роботи з підручником; виховувати повагу до
культури інших народів.
Обладнання: мультимедійна
презентація, виставка книг «Казки народів
світу», ілюстрації до казок
Тип уроку: урок засвоєння
нових знань, умінь і навичок.
Епіграф: Стара казка потрібна. В ній багато того доброго минулого, яке
корисне нині і знадобиться потім.
П.Бажов
Хід уроку
І.
Організаційна частина уроку
Ознайомлення з темою
та епіграфом уроку. (Слайд 1,2)
ІІ.
Актуалізація опорних знань
1.
Бесіда. (Слайд 3)
·
Що означає слово «фольклор»?
·
Назвіть відомі жанри фольклору.
·
Які твори усної народної творчості вам
відомі?
2.
Творче
завдання: зі слів скласти прислів’я: (Слайд 4)
ü слабких, злість, зброя;
ü руйнує, добро, будує, зло;
ü слово, людині, палиця, допомагає,
добрій, не допоможе, лихій;
ü вчить, на,
жить, як, казка, світі
( «Злість –
зброя слабких», «Добро будує, зло
руйнує», «Добрій людині слово допомагає,
лихій палиця не допоможе», «казка вчить, як на світі жить»)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
учнів
Світ дивовижний
вас вітає!
Всіх тих, хто вдумливо читає.
І тих, хто любить мандрувати
Та прагне більше пізнавати.
Кмітливих, добрих і відважних,
А ще, звичайно ж, і уважних
Він звеселить і причарує,
Окрилить тим, що подарує
Казок барвистий хоровод.
Ми на шляху у Світ Казок!
ІV.
Оголошення теми, мети, епіграфа уроку
«Що не казка, то
нове диво! Жанрова специфіка фольклорної казки.
Різновиди казок, їх характерні ознаки».
V. Сприйняття і засвоєння
учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Казковий світ – чудовий світ! Найпопулярнішим та найулюбленішим
жанром серед дітей є казка. Мабуть, немає у світі людини, яка б не
любила або не знала хоча б однієї казки. Так уже повелося, що у всі часи і у всїх народів довгими
зимовими вечорами, коли за вікнами лютувала хуртовина і мороз розмальовував
шибки химерними візерунками, люди слухали історії, в яких реальне життя
поєднувалося із тим, до якого вони прагнули. Ці розповіді, створені народною
фантазією, передавалися від уст до уст: батьки – дітям, діти – своїм дітям …
Довгий час вони подорожували від села до села, від міста до міста, від однієї
країни до іншої, поки не були записані в рукописи, звідки й потрапили до книг.
Така історія життя народних казок, знайомих кожній людині з раннього дитинства.
А
у давній африканській притчі «Як з’явилися у людей казки» розповідається: «Миша могла проникнути усюди. Вона була в
палацах багатіїв і в оселях бідняків. Її маленькі блискучі очки стали свідками
багатьох таємниць. Яким би надійним не було сховище, миша все одно туди
проникала. І ось одного разу вона вирішила сплести собі казки з усього того, що
бачила на своєму віку. Кожну казку миша одягла в яскраву сукню – чорну чи білу,
червону чи синю. Так казки з’явились в мишачій хаті. Своїх дітей у неї не було,
і казки їй замінили їх.
Одного разу отара овець проходила
по тому полю, де була мишача хатка, і якась вівця вибила ногою двері мишачої
хатки. Казки вибігли звідти і розбіглися по всій землі.»
І таки справді, казка – колективне
творіння народного розуму і таланту, сплетене із найрізноманітніших таємниць,
уявлень про світ, із мрій про перемогу над злими силами і щастя, яке кожен
уявляє по – різному.
2. Словникова робота
Казка (від
«казати», «розповідати») – один із основних
жанрів усної
народної творчості (фольклору), розповідний твір про вигадані, здебільшого
фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні. (Слайд 5)
3.
Вікторина «Що ми знаємо про казку?»
Ø Якими словами розпочинаються казки? ( Жили-були…, Десь-колись …)
Ø Як одним словом називають початок
казки? (Зачин)
Ø Де найчастіше відбувається дія казки?
(За тридев'ять земель, у тридесятому
царстві…)
Ø Які числа часто повторюються в
народній казці? (3, 7, 9…)
Ø Окрім дійових осіб у казках діють ще
й чарівні предмети. Назвіть їх.
(Килим-літак,
дзеркальце, скатертина-самобранка, каблучка …)
Ø Кого з фантастичних героїв казок ви
могли б назвати? (Баба Яга, джин,
Чудо-Юдо …)
Ø А як зазвичай казки закінчуються? (Перемогою добра над злом, здійсненням
бажань головного героя…)
Ø Які слова ми читаємо в кінці казки? («І стали вони жити-поживати та добра
наживати», «Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець»)
Ø Як одним словом ці слова називаються?
(Кінцівка)
4. Висновок:
особливості казок (Слайд
6)
·
Дія казки
відбувається в особливому вигаданому світі
·
Характерні
чарівні предмети, які допомагають героям у випробуваннях
·
Присутність
фантастичних героїв
·
Повторення
магічних чисел: 3, 7, 12
·
Певні вислови,
що мандрують із казки в казку: красна дівиця, добрий молодець
·
Завжди
закінчується добре, перемогою добра над злом
5. Будова казки:
·
зачин,
·
основна частина,
·
кінцівка (Слайд 7)
6. Робота з опорною схемою «Різновиди
казок»
Казка
виконує надзвичайно важливу роль у формуванні нашого
світогляду, у сприйнятті навколишнього світу.
Давайте
познайомимося з видами народних казок. (Слайд
8)
Казки про тварин
Це найдавніші
серед казок. У всіх казках про тварин є чарівний елемент – звірі, птахи, риби
розмовляють у них людською мовою і поводяться як люди. Казки про тварин цікавили багатьох учених і
письменників світу. На Україні, зокрема, вивчивши «звіриний епос», створив свою
славнозвісну збірку «Коли ще звірі говорили» Іван Франко.
У фольклорі слов’янських та західноєвропейських народів казок про тварин
порівняно небагато. А от у народів Америки, Австралії, Азії, Африки їх без
ліку. В кожній країні у казках живуть «свої» тварини. В Європі – це вовк,
ведмідь, заєць, кінь, собака, кіт, півень, орел, ворон, в Азії та Африці – лев,
тигр, слон, мавпа, папуга, в Австралії – кенгуру.
Чарівні або фантастичні казки
В казках діють
чарівні сили, чарівні предмети, відбуваються чарівні перевтілення. Герої здійснюють дивовижні подвиги, вбивають
чудовиськ, дарують людям вогонь і живодайну воду, навчають їх ремесел, рятують
від смерті, завжди виходять переможцями, їм допомагають фантастичні добрі
істоти. Повторюються магічні цифри «3» , «7». У будь – якій чарівній казці
відбилися уявлення народу про добро і зло.
Побутові
казки
Ці казки люди
почали складати на пізніших етапах своєї історії. Їхні герої – бідні селяни,
наймити, солдати – це найчастіше герої позитивні.
Вельможі, пани,
багаті хазяї, купці теж герої побутових казок, але герої - негативні. В цих казках немає фантастичних
перетворень, чарівної вигадки, ситуації – реальні.
Ми вже побачили, що казки надзвичайно
різноманітні. Вчені- фольклористи взялися до вивчення казок різних народів
світу і побачили в них дуже багато спільного. Це пояснюється тим, що довгий час
фантастичні розповіді передавалися з покоління в покоління, доповнювалися,
змінювалися. В багатьох народів світу є схожі казкові історії. Казки різних
народів світу схожі між собою тому, що бажання та прагнення, надії та мрії усіх
народів схожі. Усі народи хотіли, хочуть і хотітимуть жити в мирі, прагнуть
свободи і щастя. І про все це розповідалося, розповідається й довіку буде
розповідатися в казках, що їх складали, складають і складатимуть народи
світу.
7. Ознайомлення з поняттям «мандрівний сюжет». (Увага учнів акцентується на історіях,
спільних сюжетах, які трапляються у фольклорі різних народів).
Мандрівний сюжет – спільні
історії, сюжети, які трапляються у фольклорі різних народів. (Слайд 9)
8. Відгадай казку за малюнком
Методичний
коментар: можна дати дітям випереджальне завдання – учень (учні) демонструє
свої ілюстрації, а клас відгадує казку. (Слайди
10 - 15)
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Літературна вікторина
«Мої знання про народну казку» (Слайд 16)
·
Що таке казка?
·
Навіщо
люди складають казки?
·
В
казках зображуються реальні чи вигадані події?
·
Які види народних казок ви знаєте?
·
Назвіть найдавніший вид казок.
·
Чим побутові казки відрізняються від
чарівних?
·
Які герої діють у побутових казках?
2.
Робота з
епіграфом. Зверніть
увагу, будь-ласка, ще раз на слова російського казкаря П.Бажова, що стали
епіграфом нашого уроку.
- Як ви поясните, навіщо потрібна стара казка?
- Що найцінніше в казці? Що в ній є таке, що потрібне й сьогодні, і
буде потрібне завжди?
3. Про кого йдеться мова?
В ліс по стежці я ходила,
Сірого вовка зустріла.
До бабусі завітала
І її я не впізнала.
Очі, зуби – все страшне!
Чи впізнали ви мене?
( Червона шапочка)
У бору моя хатинка,
Приведе туди стежинка.
В мене кістяна нога,
Звуть мене … (Баба Яга.)
Моя казка всім відома,
У семи живу я гномів.
Стан тонкий, тендітна ніжка .
Хто я, друзі? …
(Білосніжка)
На бал я мріяла потрапити завжди
Та шлях закритий був мені туди.
У шати одягла мене хрещена
Й подарувала туфельку для мене.
Вона блищить у сяйві кришталя.
Тож, здогадайтесь як моє ім’я (Попелюшка)
4. Висновок
У казці гармонійно
поєднуються реальне й фантастичне, зачаровуючи нас красою рідного слова – мудрого,
доброго, оптимістичного. Споконвіку старші покоління передавали в казках своїм
нащадкам власний світогляд, моральні принципи, мрії про нездоланність добра і правди, про
щасливе життя.
·
Казка є скринькою Божого добра. В
народних казках висміюються вади та негативні риси: жадібність, лінощі,
хвалькуватість.
·
Казка є колективним творінням народного
розуму й таланту. У ній завжди перемагає добро.
·
Казки повчають і розважають. Їх
люблять читати, слухати
малюки і дорослі.
VІІ. Домашнє завдання (Слайд
17)
1.
Переказати статтю підручника с. 27 - 34
2.
Прочитати казку «Фарбований шакал».
Презентація
урок СУПЕР!!!
ВідповістиВидалитиклас
ВідповістиВидалитиЦікавий, насичений, грунтовний. Дякую
ВідповістиВидалити